Орфографічний словник української мови. 2005.
засипання — I я, с. Дія за знач. засипати I 2), 4). II я, с. Дія за знач. засипати II. III я, с. Дія за знач. засипати III … Український тлумачний словник
загортальний — а, е. Признач. для обгортання, загинання, засипання і т. ін. чого небудь (див. загортати 1), 2), 4)) … Український тлумачний словник
засипний — а/, е/, спец. Признач. для засипання чого небудь у щось … Український тлумачний словник
згар — у, ч. 1) Залишки чого небудь згорілого. 2) Те саме, що згарище. 3) Залишки перегорілого кам яного вугілля, коксу, що використовуються в будівництві шосейних доріг, для засипання чого небудь і т. ін.; жужелиця … Український тлумачний словник
кіш — I коша/, ч. 1) Те саме, що кошик 1). 2) Великий кошик для зберігання борошна, зерна тощо. 3) Короб воза, саней і т. ін. (спочатку плетений); васаг. 4) Кошик конічної форми для ловіння риби та зберігання її живою; рибник. 5) Пристосування у віялці … Український тлумачний словник
лійка — и, ж. 1) Посудина конічної форми з трубкою, якою користуються для переливання рідини в посуд з вузькою шийкою або для фільтрування, а також для засипання в що небудь сипучих речовин. •• Діли/льна лі/йка пристосування для розшарування та… … Український тлумачний словник
люк — а, ч. 1) Отвір, звичайно з заслінкою, для проникнення вниз, усередину чого небудь. || Заслінка, дверцята, що прикривають такий отвір. 2) Отвір, що заміняє собою вікно. 3) спец. Отвір для засипання чого небудь або виймання зсередини чогось. 4)… … Український тлумачний словник
засипка — 1 іменник жіночого роду те, що засипається засипка 2 іменник жіночого роду засипання … Орфографічний словник української мови
недосипання — 1 іменник середнього роду неповне засипання чогось недосипання 2 іменник середнього роду невисипання … Орфографічний словник української мови
кіш — коша, ч. Ол. 1. Кошик; виплетений з лози корб для переношення різних с./г. речей, продуктів і т. п. 2. Пристосування у млині для засипання зерна. 3. Курінь у козаків на Запоріжжі … Словник лемківскої говірки
